Зброя надрукована на 3d принтері та питання її легалізації

Федеральний суддя Рід О'Коннор визнав неконституційними два положення правил ATF 2022 року щодо того, коли незавершені рамки, ствольні коробки та набори деталей можуть юридично вважатися вогнепальною зброєю. 

Водночас це рішення не є загальнонаціональною забороною на застосування правил ATF — воно стосується конкретних позивачів у справі Defense Distributed et al. v. Todd Blanche.

Суд спирався на два конституційні аргументи:

• Друга поправка: правила надмірно обмежують право виготовляти або ремонтувати зброю для особистого використання.
• П'ята поправка: формулювання на кшталт «легко перетворюється» та «чітко ідентифікується» є недостатньо визначеними, щоб люди могли зрозуміти, коли незавершена деталь стає зброєю, що регулюється федеральним законодавством.

Рішення також може мати ширші наслідки для виробників 3D-принтерів. Нью-Йорк уже рухається до запровадження законодавства, яке передбачає блокування певних можливостей 3D-друку, а Каліфорнія розглядає подібні вимоги.

Тут виникає цікаве технологічне питання: чи може програмне забезпечення 3D-принтера надійно розрізняти юридичні категорії, межі яких досі залишаються предметом судових спорів?

Водночас важливо розуміти, чого це рішення не робить:

— не скасовує правило ATF «Frame or Receiver» по всій країні;
— не скасовує закони штатів щодо зброї;
— не встановлює, що набори деталей ніколи не можуть юридично вважатися зброєю;
— не робить автоматично законними всі приватно виготовлені або 3D-друковані зразки зброї.

Отже, це радше вузьке, але потенційно важливе конституційне рішення, яке ставить під сумнів нечіткі критерії визначення моменту, коли окрема незавершена деталь переходить у категорію федерально регульованої зброї.

#3DPrinting #AdditiveManufacturing #3DPrintingIndustry #LegalTech #Technology #USLaw #3DPrinters #DigitalManufacturing #3DPrintingNews

ДЖЕРЕЛО